|
Таке питання постало переді мною, коли ми з коханою дівчинкою прийшли на семінар організований у рамках проекту НДЛМ "За збереження родини" на тему: "Покликання бути чоловіком і жінкою у родині".
Таке питання постало переді
мною, коли ми з коханою дівчинкою прийшли
на семінар організований у рамках
проекту НДЛМ "За збереження родини"
на тему: "Покликання бути чоловіком
і жінкою у родині".
-
Рішення одружитись - це
перший крок на шляху до створення сім'ї.
Що потрібно зробити щоб одружитись? -
відповідь на таке питання проста для
більшої частини сучасної молоді -
потрібно "освідчитись в коханні".
Хлопець, який готовий почути відповідь
на це питання від своєї коханої -
приймає всі виклики життя, не боїться
випробувань, готовий дати світу нове
життя, а найголовніше він усвідомлює
і приймає власну відповідальність за
щастя інших... - але це в ідеалі...
Але чи кожен, хто пропонує
одруження, є таким далекоглядним,
впевненим, сильним чоловіком? Чи кожна
жінка усвідомлює власну відповідальність
перед сім'єю, чоловіком, власними
бажаннями, ідеалами?..
Сьогодні, так як і завжди, існувало і
існує одне єдине слово яке дає відповіді
на всі ці питання - це ЛЮБОВ, кохання,
закоханість... Скільки людей - стільки
і визначень любові, але чомусь ось ці
всі ліричні описи кохання зникають
після кількох місяців подружнього
життя... От тільки чи обоє "закоханих"
однаково розуміють значення цього
слова, чи обоє надають йому однакову
вагу і чи знають вони що стоїть за цим
словом?
Для подальшого аналізу такого складного,
але важливого питання, яке стосується
усіх без виключення молодих людей -
мені дуже захотілось порівняти його з
яскравим, символічним і зрозумілим для
всіх прикладом. Тому у свідомості одразу
визирнув образ сімейного будиночку,
його будівництво на окремих етапах -
дуже чітко символізує побудову сім'ї.
Рішення про одруження - це немов
проект будинку (його креслення), де
прорахована конструкція, розташування,
технічні умови будівництва. Саме в
проекті враховуються зацікавлення,
вподобання, мрії кожного учасника сім'ї
і їх спільне бачення майбутнього під
"одним дахом".
Особливим нюансом у створені проекту
будиночку є те, що його неможливо створити
самотужки - тут не обійтись без
спеціальних знань архітектора. Так само
і в житті - молодим людям потрібні
поради, підказки, підтримка, спеціальні
знання, не обійтись тут і без суперечки
- і усе це для того, щоб потім, коли
"накреслений проект" втілиться в
життя, в ньому було місце тільки для
радості, щастя і насолоди, а не для
постійно виправлення "прорахунків
молодості".
У пам'яті майнула притча про, те як двоє
чоловіків будували свій дім. Один будував
його на м'якому, піщаному ґрунті, його
будівництво йшло швидко, легко і дешево,
а інший вирішив будувати свій дім на
твердому ґрунті на височині - і йому
було в десятикрат важче. Та коли нарешті
будинок був завершений - налетів
страшний буревій... і ви здогадуєтесь
чий будиночок вистояв?.. Ця притча
символізує життєві принципи і життєві
випробування, які перевіряють на міцність
стосунки родини.
Так от, коли проект накреслений, враховані
умови будівництва спільної родини, тоді
закладається її фундамент - який
починається з опалубки.
-
Як проект почне втілюватись в життя з
фундаменту, так і рішення про одруження
повинно ґрунтуватись на Довірі.
Довіра - це та сила
яка об'єднує не тільки сім'ї,
а й друзів, колег по роботі, воїнів на
полі бою. Для неї не важливі відстані,
не важливі обставини - Довіра або є,
або її немає!
Тільки 100% ДОВІРА є тим показником,
який демонструє як почуття, мрії і
бажання закоханих можуть втілитись в
житті.
Довіру також потрібно будувати,
і в цьому вона дуже схожа на опалубку
під фундамент. Її вибудовують так, щоб
вона витримала і стиск, і розпирання
одночасно, тобто не залежно від того,
який вплив зовнішніх факторів і не
зважаючи як розпирають нас почуття -
довіра двох людей повинна бути непорушною!
Щоб довіритись на всі 100% іншій людині,
найперше потрібно стати передбачуваним,
тобто перевірити почуття у
найрізноманітніших обставинах, дізнатися
про реакцію коханої людини на усі можливі
життєві ситуації.
Про надійність почуттів
потрібно говорити так само як про
справжню дружбу. Ви тільки уявіть - для
скількох сучасних молодих людей поняття
"мій чоловік/моя дружина - мій
найкращий друг/подруга" сприймається
з розумінням?.. Ми припускаємо, що люди
зі сторони знають краще, що нам робити,
як зреагувати чи повестись у тій чи
іншій ситуації, яка стосується тільки
нас двох?.. Тобто хтось інший краще від
нас самих може зважити наші почуття і
запропонувати найкращий вихід із
будь-якої ситуації?.. Я вже в це не вірю!
Не вірю, тому що відчув, що означає дружнє
плече коханої людини в боротьбі зі
страхами, комплексами чи заблокованою
свідомістю; відчув наскільки легко
радити комусь у вирішенні сімейних
проблем і, відповідно, як не легко
застосовувати такий поверхневий підхід
у власній ситуації. Надійність
"опалубки" під сімейний фундамент
повинна бути перевірена із скрупульозністю
вибору кращого друга, з яким би ви пройшли
і Крим, і Рим...
...ніби все ми зробили, щоб опалубка була
вибудувана згідно проекту - перевіряли
довіру людини і самі довірились без
залишку, і в ситуаціях різноманітних
побували, і надійність плеча відчули...
але...
Але чи можливо усе в цьому
житті перевірити, передбачити, чи можна
гарантувати те, що твоя "половинка"
не зміниться кардинально, чи не приховала
він/вона від нас серйозні "дефекти"
або "проблемні місця"... Будьте
певні - ніхто і ніколи "все" не
перевірить. Залишається тільки ВІРИТИ
- вірити без доказів, вірити у те, що не
перевіриш, у те чого не побачиш, вірити
людині цілковито, навіть, коли всі інші
тебе обманюють. Адже без віри у хороше
завершення справи нічого не робиться
- рішення народити дитинку, переїхати
в зовсім чуже місце працювати і жити,
рішення про вибір школи і університету
чи покупку машини - усе повинно робитись
з вірою у найкраще!
-
Отже, опалубку ми виставили - довіра
один одному оцінена у всі 100%, ми знаємо,
що можемо спертись на цю конструкцію
не тільки у власних випробуваннях -
на неї можуть також розраховувати і
близькі нам люди, усі хто нам не байдужий
і потребуватиме підтримки в будь-яку
хвилину...
Отже, тепер настав час заливати
фундамент сім'ї. Тут розчином і
камінням, і зв'язною арматурою символічно
виступають наші ВІРНІСТЬ і
ЧЕСНІСТЬ.
Вірність при будь-якій життєвій ситуації,
твердість у боротьбі зі спокусами - це
наріжні камені у сімейному фундаменті,
де двоє живуть заради щастя один одного.
Перевірка на вірність - це завжди
щось буденне, схоже на звичайні дружні
відносини з багатьма близькими нам
людьми, це як те каміння, що розкидане
кругом нас, об яке ми часто шпортаємося,
але без якого фундамент не може бути
зв'язаним, стійким. Чесність повинна
проникати у всі щілини взаємовідносин,
поміж усі інші відносини, які вже склались
з світом і чим краще вона заповнить весь
життєвий/душевний простір, тим міцніше
зв'яже у "фундаменті" старі і нові,
великі і малі каміння. До речі, у
фундаментах обов'язково повинні бути
присутні не тільки дрібні "камінці
вірності", але й здоровенні каменюки,
які не під силу підняти одному, а то і
двом, саме тут підтримка людей зі сторони
є обов'язковим індикатором "вірних-відданих"
стосунків - адже таке велике каміння
символізує ті відносини, які були у
кожної "половинки" до їхньої
спільної зустрічі. Міцна жіноча і
чоловіча дружба у наш час дуже рідкісна
- і тому пронести її протягом всього
життя та ще й закласти її у власні сімейні
відносини без розуміння і допомоги
коханої/коханого - так щоб ніщо "не
гризло", "не давило" і "не
лоскотало" - це справді серйозна
праця над собою, щоб дозволити в пустити
в душу кохання з такими от "надбудовами".
-
Якщо кількома словами
узагальнити вищесказане - отримаємо
подружню присягу, де у кожному
слові яке дають двоє молодих людей,
вони вкладають всю душу, все пережите,
все що відчули разом, їхні слова виміряні,
виважені і від всього серця. Єдине
питання, яке матиме вирішальне значення,
яке буде визначальним у подальшому
житті і яке узагальнить усю пророблену
роботу над собою: "Чи вірю я в себе?",
тобто чи вірю я в те, що одружившись,
проживу щасливо все життя і витримаю
усі випробування, подарую щастя не
тільки собі, а й коханій людині?
Ось ми і прийшли до того з чого
починали - це рух по спіралі і вгору,
тобто ми ставимо ціль, йдемо до неї
вдосконалюючись, а дійшовши - починаємо
з початку, такий рух і є ЖИТТЯМ!
Дивитись фотогалерею ІІ конгресу молодих родин >>>
Ярослав Купець
|
