|
У Карпатах завершилася «ХІІ Зимова Студреспубліка» на тему «Прогрес між еволюцією та революцією». Підсумки — надзвичайно відповідальні. Хочеться, аби все було спокійно, але жорстокі виклики, що стоять перед Україною, не залишають часу. Прогрес через широкий, серйозно інституціалізований, суспільний діалог по всій території держави — кращий сценарій, але вибух народного ентузіазму і ситуація інноваційного ривку вірогідніше стануться за умов прогресивної революції. Звісно, бажано «тихої» [+ відео].
Is Revolution Inevitable?! (en) [s]
| У Карпатах завершилася «ХІІ Зимова Студреспубліка» на тему «Прогрес між еволюцією та революцією». Підсумки — надзвичайно відповідальні. Хочеться, аби все було спокійно, але жорстокі виклики, що стоять перед Україною, не залишають часу. Прогрес через широкий, серйозно інституціалізований, суспільний діалог по всій території держави — кращий сценарій, але вибух народного ентузіазму і ситуація інноваційного ривку вірогідніше стануться за умов прогресивної революції. Звісно, бажано «тихої» [+ відео]. |
 |
За майже 30 років незалежності й можливості вільної політичної творчості українського народу, ми, на жаль, перетворилися у периферію із зовнішнім управлінням. Ані еволюція, ані революційні сплески не призвели до соціального прогресу. Як врятувати Україну і навернути її на шлях розвитку, найкращі експерти й активіст(к)и досліджували 21–24 лютого 2020р. під час ЗиСР-ХІІ на Буковині (ГК «Гірський світанок», ГТК «Мигово», с. Мигове, Вижницький р-н, Чернівецька обл.). Подробиці — у підсумковому релізі.
«Людина — є зусиллям бути людиною»
Мераб Мамардашвілі
Дна немає: ми просто падаємо і падаємо. Клани, що контролюють Україну, наразі виходять на фінальну стадію розпилу. Щоб вирватися з прірви, безперечно, необхідні історичний масштаб, грандіозні ідеї, надпотужна енергія, суперкреативні й сміливі рішення.
Республіканці не просто системно й послідовно служать відродженню України, досліджують і розробляють концептуальні рішення щодо прогресу, модернізації України і світу, але й організують інших. І весь наш попередній доробок показує: питання «ЩО робити?» немає жодного сенсу без прив’язки до того, КОМУ САМЕ це робити.
І якщо в Україні неімітативний дискурс про модернізацію й інновації та інавації можливий лише під гигикання або тишу, то республіканські активності, зокрема ЗиСР-XII, є саме тими місцями, де ця тема — все і вся.
Відповідно на Гру намагалися зібрати особливих людей — тих будівничих, хто здатен як до поступальної, еволюційної роботи, так і до напруги революційних змін. Тих, хто з народу, разом із народом, від волі народу і задля народу; тих, хто обирає не легенькі доріженьки і міщанські «щастячка», а усвідомлює, що таке служіння людям і що значить відповідальність за громадян, «за другі своя»!
 |
Павло Вікнянський, лідер республіканців України, під час установчої доповіді звернувся до учасників/ць із низкою системних запитань: «Яким чином суб’єктам розвитку, модернізації стати сильними, потужними, вижити? Як у час «X» включитися і направити в прогресивне русло наші спільні знання, здобутки, енергію? Як вигризати, надійно підставляючи плечі один одному?».
Також традиційно на відкритті з вітальними словами до учасників/ць звернулися друзі та партнери Студреспубліки — громадський діяч, підприємець Олексій Бурбак і директор ПАТ «Гравітон» Віталій Чорноусенко. |
Оргдіяльнісна гра відзначалася інтелектуально-творчою напругою. В унікальному інтелектуально-творчому дійстві, де розумна солідарність, позитивна змагальність і вироблення потужних альтернативних рішень, були щохвилинною реальністю, учасники/ці й експерти розробляли різноманітні прогресистські позиції, але до останніх його акордів «дожили» наступні:
- суспільство діалогу, в якому створені максимальні умови для діалогу громадян один із одним і з державою. Комбінує інструменти деліберативної та прямої демократії, наповнює їх неімітативним змістом;
- міжнародна солідарність країн, що розвиваються, для відстоювання спільних інтересів, зокрема у міжнародних організаціях, протидії гегемонії країн центру світ-системи, реалізації спільних інноваційних, соціально-економічних, політичних, екологічних, гуманітарних проєктів;
- всеспільне багатство передбачало співтворення і подальше впровадження нової суспільної угоди навколо ідей рівності прав, можливостей і справедливого розподілу ресурсів і доходів.
 |
 |
Під кінець Гри відбулося розмежування учасників/ць на тих, хто у той конкретний момент Гри вважав більш ефективним для реалізації їхніх розробок або революційний, або еволюційний шлях. Більшу енергетику, концептуальність і системність забезпечили «революціонер(к)и», та й було їх значно більше. Водночас разом із «еволюціонер(к)ами» вирішили бути практично всі експерти. Якщо екстраполювати на події в Україні, то це означає, що, за наявної деградації, революція — практично неминуча, але ресурсно й інтелектуально її діяч(к)ам буде дуже важко. Проте це додає шансів утримати демонів революції в цивілізованих рамках.
Експерти Гри активно працювали, гостро, але компетентно, критикували й оцінювали позиції, а також читали факультативи для повноцінного, з різних сторін, занурення в тему Гри.
Найвідоміший у світі український філософ Михайло Мінаков розпочав із блискучої доповіді «Практика революцій. Прогресивна і консервативна революційні програми». А от самобутній філософ Сергій Дацюк прочитав факультатив на тему «Робота з майбутнім».
Політолог Сергій Белашко розмірковував про те «Що таке справжня революція?», а психолог, священик о. Антоній Рудий присвятив свій факультатив темі «Еволюція... Любов — а що між ними».
«Миротворча журналістика як необхідність для прогресу повсякчас» — проблема, про яку говорив журналіст, в’язень сумління Руслан Коцаба. Професор історії Монреальського університету д-р Яков Рабкін (Канада) під час свого скайп-факультативу детально розповів про «Уроки «тихої революції» у Квебеці».
Скайп-факультатив філософа Андрія Єрмолаєва на тему «Постгеополітика»: на шляху до епохи «великих угод» став важливим етапом для зміни масштабу аналізу та діяльності в Грі. І нарешті про злиденне питання «Чи всі ми поїдемо? Реальність versus патріотизм» дискутували під час факультативу політолога, соціолога Георгія Чижова.
Наприкінці події відбулося нагородження учасників/ць й експертів, усі отримали дипломи, а найактивніші — класні книги. Переможцями «ХІІ Зимової Студреспубліки» (без присудження І місця) стали Дмитро Рогозний (Харківська обл.) та Андрій Гриценко (м. Київ), які були нагороджені «червоними» дипломами з відзнакою, подарунками й книгами від партнерів ЗиСР, сертифікатами на участь у фіналі ХХІІ Студреспубліки-2020.
| Заключного дня відвідали одну з точок еволюційного зростання, «нової індустріалізації» — сучасне підприємство реального сектору економіки, котре виробляє обшивку для автокрісел Dacia (створене на базі партнерів Студреспубліки — заводу «Гравітон»). Далі — мали чудову екскурсію по Чернівецькому національному університету ім. Юрія Федьковича, у сесійній залі мерії мали зустріч із Чернівецьким міським головою Олексієм Каспруком, під час якої, зокрема, обговорили пришвидшення запровадження ініційованої республіканцями Муніципальної відзнаки ім. Володимира Карагяура, а по завершенню програми у приміщенні облдержадміністрації поспілкувалися з першою заступницею Чернівецької ОДА Іриною Ісопенко. |
 |
* * *
Партнери: ПАТ «Гравітон», видавництво «Саміт-книга», компанія Navigator, БІОКОН, SendPulse, Koine.Community, журнал соціальної критики «Спільне» , Telegram-канал «Можливості».
|
